-
1 two
1. n1) число дваtwo and two make four — два плюс два — чотири
2) двійка; цифра два3) номер два (другий)4) двоє, параtwo and two, by twos, two by two — по двоє, попарно
5) два роки (про вік)6) друга година2. numдва, двоєin two — а) надвоє, навпіл; б) окремо, нарізно
in two twos — негаіїно, відразу
two can play at that game — подивимося ще, чия візьме
two bits — амер., розм. а) монета у 25 центів; б) щось незначне (нічого не варте)
two in distress makes sorrow less — поділене горе — це півгоря
* * *I [tuː] nдвійка, цифра 2; double two дві двійкиfor Geneva dial double two — щоб зв'язатися з Женевою, наберіть дві двійки; два предмети або людини; пара
by two, in /by/ twos, two and two — по два; по дві; по двоє; попарно
two of a trade — два конкуренти; двійка ( у різних іграх)
twos and threes — двійки, трійки ( дитяча гра типу третього зайвого); другий розмір
to wear a two — носити другий розмір; два роки ( про вік)
at two — у два роки, в дворічному віці
a boy of two — дворічний хлопчик; два години
he will come at two — он придёт в два; двухдоларова банкнота або бумажка; два долари, шилінги, рублі; дві марки, крани,; two and fifty два долари п'ятдесят центів
to cut in two — розрубати навпіл; нарізно, окремо
in two twos — негайно, в два рахунки
to have had one or two — бути веселим, бути напідпитку
that makes two of us — він в цьому не самотній або ви в цьому не самотні; це, мій випадок
II [tuː]it is a game at which two can play two can play at that game — подивимося, чия візьме /хто з нас візьме гору
two oclock — дві години ( дня)
half past two, two thirty — половина третього, два тридцять
two boys [girls] — два хлопчики [дві дівчинки]
two times as many — в два рази більше; по two men are alike немає двох схожих людей
one! two! — Раз!, два!
two and two make four — два плюс /та/ два - чотири
two fives are ten — двічі п'ять - десять; ( номер) два; ( номер) другий
I live at number two — я живу в будинку ( номер) два; приблизно два
to come in a minute or — прийти через дві хвилини fire a shot or two зроби парочку вистрілів to put two and two together оцінити обстановку, зміркувати що до чого; здогадатися /зметикувати/, в чому справа
-
2 reach
1. n1) простягання (руки тощо)2) розмах3) досяжність; доступністьwithin reach of one's hand — під рукою, напохваті
4) радіус дії5) дистанція удару (бокс)6) охоплення; кругозір; коло, рівень (знань)7) сфера (впливу)8) протяжність, простір; смуга (території)9) плесо; коліно ріки; б'єф12) мор. галс13) спроба; план; задум; хитрість14) мис2. v1) простягати, витягувати (тж reach out, reach forth)2) простягатися, витягуватися, тягтися3) дотягуватися, тягтися (за чимсь, до чогось — for)4) діставати, брати (тж reach down)to reach a book (down) from the shelf — зняти книжку з полиці
5) передавати, подавати (тж reach over)reach me the salt, please — передайте мені, будь ласка, сіль
6) доходити, простягатися (до якогось місця)7) перем, охоплювати (поглядом)8) проникати (про світло, звук)9) досягати (ока, вуха)10) доходити, добиратися, доїжджати до; прибувати; досягати (певного місця)11) приходити (до висновку)12) поет. зрозуміти, збагнути13) домогтися, добитися14) доживати до; досягати (певного віку)17) справляти враження; впливати; проймати, зворушуватиto reach smb.'s opinions — переконати когось
19) розм. зв'язатися (з кимсь по телефону тощо); установити контакт; застати вдома20) розм. уцілити; зачепити; поранити; завдати удару, ударити (в боксі тощо)to reach the target — військ. уразити ціль
to reach smb. a kick — ударити когось ногою
22) вистачати; бути достатнім (для чогось — to)23) натягувати, розтягувати25) мор. зробити галс26) ригатиreach up — підняти (простягти) угору
* * *I n1) тк.; sing протягування, простягання ( руки); розмахreach of crane — тex. винос стріли крана
2) досяжність; доступністьbeyond /out of, above/ reach — поза ( межами) досяжності; радіус дії
the reach of eye /of sight/ — видимість, межі видимості
the reach of sound — чутність; дистанція удару ( бокс)
3) галузь, рівень ( знань); кругозір; кола ( суспільства); рівень ( положення)the higher reaches of academic life — академічна еліта, вищі наукові кола; область ( впливу)
4) простір; смуга ( території); коліно ріки; плесо; б'єф; пряма ділянка ( дороги); зaл. довжина плеча; перегін, етап ( шляху)5) мop. галсII v1) простягати, витягувати (особл. руку); простирати (reach out, reach forth); витягуватися, простягатися; ( часто for) дотягуватися; тягтися (до чого-небудь, за чим-небудь)2) діставати, брати3) передавати, подавати ( іноді reach over)4) простягатися, простиратися; сягати; доходити ( до якого-небудь місця); охоплювати5) проникати (куди-небудь; про звук, світло), доходити, доноситися (нaпp., про звуки); досягати ( слуху); доходити ( про повідомлення)6) досягати ( місця призначення); доїжджати, доходити, добиратися; прийтиto reach a stage — вступити в стадію; icт., пoeт. розуміти, осягати; збагнути
7) досягти, домогтися8) доживати; досягати ( якого-небудь віку)9) (часто to, into) становити ( яку-небудь кількість); доходити, досягати10) поширюватися ( на що-небудь)11) зачіпати, проймати; справляти враження; впливати12) ( after) прагнути ( до чого-небудь); домагатися, шукати ( чого-небудь)13) зв'язатися ( з ким-небудь по телефону); встановлювати контакт; застати ( вдома)14) cпeц. попасти, влучити (кулею, каменем); зачепити, поранити ( у фехтуванні); завдати удару, ударити ( у боксі)15) aмep. "під'їхати" ( до кого-небудь); "обробити" ( кого-небудь); підкупити ( свідка)16) (to) вистачати, бути достатнім для чого-небудь -
3 понимать
понять1) розуміти, зрозуміти, урозуміти, порозуміти, прирозуміти, вирозуміти; (соображать) тямити, утямити, утямати, утямкувати, стямкувати, розтямкувати, розбирати, розібрати; (взять в толк) діймати, дійняти, донимати, доняти, унимати, уняти, шупити, ушупити, утнути що; (схватить сущность) збагнути, вбагнути; (разобраться) второпати, розторопати; (описат.) у тямки брати, взяти, умом зносити, знести. Я не -маю (не пойму) их языка - я їхньої мови не тямлю (не втну). Она -мает чужое горе - вона розуміє чуже горе. Народ не -мает пропаганды на чужом языке - народ не розуміє чужомовної пропаганди. И сам не -маешь, что говоришь - і сам не тямиш, що говориш. Как ему ни втолковывай, он не -мает (-мёт) - хоч як йому витолковуй, він не розбирає (не второпає). Ничего не -му, что говорят - нічого не второпаю, що кажуть. Он ничего не -мает - він нічого не тямить. Не -мать ни аза - ні бе, ні ме не тямити. [Що хоч кажи йому, а він ні бе, ні ме]. Мне это трудно -нять - мені це трудно збагнути, мені це не міститься в голові; (в толк не возьму) мені це не втямки. Давать кому -нять - давати кому наздогад, взнаки, навзнаки. Стараться -нять - доумуватися. -ть всем существом - живцем розуміти. -нять, выслушав - розслухатися. -нять глубоко - зглибити що. [Він добре зглибив дітську натуру (Основа)]. -нять дело основательно - дійти діла; доняти діла. Он всё хорошо -нял - він усе добре збагнув. Прочтёт, и -мёт через пятое десятое - прочита й уторопа через п'яте в десяте. Если чего не -аешь, то и не берись за то - коли не тямиш, то й не берися;2) -мать толк (смыслить в чём) - знатися на чому (до чого), розумітися на чому. Я в деньгах не много -маю - я на грошах не дуже-то знаюся. Он -ет толк в скоте, лошадях - він розуміється на худобі, на конях. -ешь толк, как свинья в апельсинах - тямиш, як Хома на вовні (як Гершко на перці);3) (о воде: покрывать) понимати, поняти. Вода поняла луга - вода поняла луки;4) (брать в жёны) брати, взяти, понимати, поняти [Поняв собі паняночку - в чистім полі земляночку]. Понятый - зрозумілий, урозумілий, прирозумілий, вирозумілий, збагнутий, уторопаний и т. д.* * *I несов.; сов. - пон`ять1) розумі́ти, зрозумі́ти; ( смыслить) тя́мити, утя́мити; (преим. с отрицанием: постигать) добира́ти, добра́ти и дібра́ти, утина́ти, утну́ти и утя́ти; (несов.: уразуметь) збагну́ти, урозумі́ти, уторо́пати, убагну́ти, узя́ти втямки́, узя́ти до тя́ми, доглу́патися, розчу́хати2) (что, в чём - несов.: быть сведущим) розумі́ти (що), розумі́тися (на чому); тя́мити (в чому)3) (о ком - несов.: иметь какое-л. мнение) ма́ти (ма́ю, ма́єш) ду́мку (про кого)II несов.; сов. - пон`ять( водой), диал. пойма́ти, пойня́ти; поніма́ти, поня́ти -
4 постигать
постигнуть и постичь1) (о беде, горе и т. п.) спотикати, спіткати, спостигати, спостиг(ну)ти, пристиг(ну)ти, спобігати, спобігти, зуспіти, здибати кого, спасти, впасти на кого. [Перше горе, зуспівши її, було їй зовсім несподіваною річчю (Грінч.). Нещастя тяжке спіткало (спобігло, спостигло, зуспіло) нас: умер наш батько. Зуспіло мене нещастя (Тобіл.). Хіба знаємо, що й на нас котрого завтра не спаде то само, що нині спало на Миколу? (Франко)]. Его -гла внезапная болезнь - його спіткала несподівана хвороба. Буря -гла их в пути - буря спостигла (зуспіла) їх у дорозі;2) (что: умом) осягати, осяг(ну)ти, збагнути, обіймати, обняти головою (розумом), вирозумівати, вирозуміти, розуміти, зрозуміти, спостерегати, спостерегти, второпати що, домислятися, домислитися чого, доходити, дійти розумом чого. [І таємниці світові він розумом великим осягає (Л. Укр.). Не можна всього того жадним розумом збагнути. І скоро вже голівкою своєю найпершую науку обняла (Грінч.). Я спостеріг твою вдачу (Конис.). Вчилася вирозумівати немудру тайну безпосередньої та чистої поезії (Корол.)]. Я -гаю ваши намерения - я розумію ваші заміри. Не -гаю, как может вам это нравиться - не розумію (не збагну), як може вам це подобатися. Никак этого не -гну - ніяк цього не збагну (не второпаю), ніяк до цього розуму не доберу. -нуть до глубины - зглибити. [Добре зглибив дитячу натуру]. Постигнутый - збагнутий, осягнений (осягнутий). -тый умом - збагнутий головою, розумом.* * *несов.; сов. - пост`ичь и пост`игнуть1) ( умом) осяга́ти [ро́зумом], осягну́ти [ро́зумом] и осягти́ [ро́зумом], несов. збагну́ти; ( понимать) розумі́ти, зрозумі́ти2) (кого-что - о горе, несчастье) трапля́тися, тра́питися (з ким-чим), несов. спітка́ти, спости́гти, спости́гнути (кого-що); ( поражать) побива́ти, поби́ти, уража́ти, ура́зити и урази́ти (кого-що) -
5 get
1. n1) приплід, потомство (у тварин)2) розм. заробіток, получка3) прибуток2. v (past і p.p. got; заст., амер. p.p. gotten)1) діставати, одержувати, здобувати; видобувати2) заробляти; одержувати3) домагатися, добиватися4) купити, придбати5) спіймати; схопити6) зрозуміти, збагнути; усвідомити7) помічати, спостерігати8) доводити до свідомості9) спантеличувати, ставити в тупик10) попасти, потрапити11) діставатися, добиратися; досягати12) заразитися, схопити (грип тощо)16) вивчати (вірш тощо)to get smth. by heart — вивчити щось напам'ять
17) з'їдати (сніданок тощо)get your dinner and then go to school — пообідай, а потім іди до школи
18) народжувати (про тварин)19) ставати, робитися20) мати, володіти21) бути змушеним, мусити22) починати (з inf або gerund)get aboard — сісти (на поїзд, пароплав)
get about — а) ставати відомим, поширюватися; б) пересуватися
get across — переконливо довести, викласти
get ahead — а) добиватися успіху, процвітати; б) (of) — випереджати
get along — жити, прожити
how are you getting along? — як ви поживаєте?, як справи?
get away — а) уникнути; дременути; вислизнути; б) від'їжджати
get back — а) повернутися; б) повернути (втрачену річ)
get behind — амер. підтримувати
let me get by, please — будь ласка, пропустіть мене; б) складати (екзамени)
get down — спускатися, сходити, злазити
get in — а) входити, заходити; влазити; б) прибувати, приходити
get off — а) злазити, вилазити; сходити, спускатися; б) знімати, скидати; в) відбувати, від'їжджати; г) спорт. стартувати; д) ав. злітати; є) виряджати, проводжати; є) утекти, врятуватися; ж) уникнути, позбутися
get on — а) залазити, сідати в; б) надівати; в) просуватися, робити успіхи
get out — виходити, вилазити, висаджуватися
get through — а) закінчити; б) вижити, витримати; в) скласти (екзамен); г) зв'язатися по телефону
get together — а) збиратися, зустрічатися; б) амер. дійти згоди
get up — а) вставати, підводитися; б) сходити (на гору); в) сідати (на коня); г) збільшувати (швидкість); д) посилюватися; є) організовувати, влаштовувати; ставити (п'єсу); засновувати (фірму); є) наряджати; ж) доходити; досягати; з) підганяти (коней)
1) посилено вивчати (щось)to get the upper hand — здобути перемогу, взяти гору
to get through smth. — пробиратися крізь щось
to get along (on) with smth. — обходитися чимсь
* * *I n1) приплід, потомство ( у тварин)2) дiaл. заробіток; прибутокII v1) діставати; добувати, здобувати; діставати е приносити; домагатися, одержувати, отримувати; заробляти, одержувати; одержувати, отримувати (листа, звістку); купувати, придбати2) піймати, схопити; помститися, відплатити; захоплювати, хвилювати; дратувати3) розуміти, осягати; уловлювати, помічати, спостерігати4) доводити до усвідомлення; проймати, пробирати5) спантеличити, загнати в глухий кут6) попасти, потрапитиIII1) заразити; підхопити (нежить, грип)2) створюватися ( про враження)3) отримувати ( по заслузі); підлягати ( покаранню)4) обчислювати; отримувати ( в результаті розрахунку); встановлювати ( суму); знаходити ( відповідь)5) зв'язуватися, встановлювати контакт, зв'язок (по радіо, телефону; тж. get through, get to); піймати ( по радіо)6) вивчати (роль, вірш)8) з'їдати (сніданок, обід)9) тільки в теп. ч. бути ( в наявності), зустрічатися10) народити ( про тварин)IV1) to get to a place потрапляти, прибувати куди-небудь; добиратися до якого-небудь місця; досягати якого-небудь пункту2) to get smb; smth to a place проводжати куди-небудь; доставляти куди-небудь; перевозити, переносити кого-небудь, що-небудь куди-небудь3) to get into a place входити куди-небудь; влазити куди-небудь; попадати, потрапляти, проникати куди-небудь; to get out of a place виходити звідки-небудь; вилазити, вибиратися звідки-небудь; to get out of a state, a condition вийти з якого-небудь стану, положення; уникнути чого-небудь4) to get smb; smth into a place вводити кого-небудь куди-небудь; проводити кого-небудь куди-небудь; протаскувати, протягувати що-небудь куди-небудь; вводити, вкладати, всовувати, вставляти, втискувати, затягувати що-небудь куди-небудь; to get smb; smth out of place виводити кого-небудь звідки-небудь; виймати, діставати що-небудь з чого-небудь6) to get out of smth /doing smth / позбуватися чого-небудь /якої-небудь справи/; уникати чого-небудь, ухилятися від чого-небудь7) to get to do / doing / smth починати робити що-небудьto get to know — дізнаватися; знайомитися
8) to get smb to do smth змушувати, переконувати, умовляти кого-небудь робити що-небудь; to get smth to do [doing]smthcan you get the door to shut? — ти можеш зробити так, щоб двері закрилися?
9) to get smth done зробити що-небудь (про дію, яка чиниться ким-небудь за бажанням або вказівкою мовця)10) to get into smth (серйозно) вивчати ( що-небудь); опанувати ( чим-небудь); звикнути ( до чого-небудь), навчитися ( чому-небудь)11) to get into a state, a condition потрапляти в яке-л становище, положенняto get into time-troubte — шax. потрапити в цейтнот
to get smb into trouble — підвести кого-небудь; бути винуватцем чиєї-небудь вагітності
13) to get into clothes, etc. надягати, взувати що-небудь14) to get over smth переходити, перелазити через що-небудь; переправлятися через що-небудь; перебороти, подолати (труднощі, перешкоди); поправитися, одужати; отямитися, оговтатися; переносити; звикатися з думкою; покрити, пройти ( відстань)15) to get over smb = to get round smb; забути кого-небудь, перестати страждати за ким-небудь16) to get across smth = to get over smth17) to get through smth проходити; пробиратися через, крізь що-небудь; скінчити, закінчити; виживати, витримувати18) to get at smb добиратися до кого-небудь; нападати на кого-небудь, добиратися до кого-небудь; підкупити кого-небудь19) to get at smth добиратися до чого-небудь; осягнути, зрозуміти що-небудь; з'ясувати що-небудь; дати зрозуміти; братися за що-небудь; приступати до чого-небудь, розпочинати що-небудь20) to get to smb зв'язатися з ким-небудь21) to have got матиI havt got little time y — мене мало часу; to have got to do smth бути необхідним, зобов'язаним що-небудь зробити
to get cool — ставати прохолодним; охолоджуватися; заспокоюватися
23) у поєднанні з подальшим іменником виражає дію, яка відповідає значенню іменникаto get a warm — (зі)грітися
to get out of hand — відбитися від рук, вийти з з-під контролю
24) -
6 wise
1. nспосібon this wise — таким чином, у такий спосіб
in no wise — ні в якому разі, ніяким чином
in like wise — таким же способом, подібним чином
2. adj1) мудрий; велемудрий, умудрений2) розумний, розсудливийyou were wise not to go — ви розумно зробили, що не поїхали
3) амер., розм. обізнаний, знаючий, поінформований; тямущийto put smb. wise to (about, concerning, of) smth. — поінформувати когось про щось; напоумити когось щодо чогось
4) амер., розм. зарозумілий; зухвалий, нахабний5) хитрий; обачний, спритний, проникливий6) ірон. глибокодумнийwise look — заклопотаний (задумливий) вигляд
7) чаклунський, знахарськийwise man — чаклун, знахар
wise woman — чаклунка, знахарка, ворожка; баба-повитуха
8) із здоровим розумом, поміркований3. vпоказати дорогу; направити; напутитиwise up — поінформувати; напоумити; збагнути, зрозуміти
* * *I [ˌwaiz] a1) мудрий, премудрийwise saw — сентенція; прислів'я
the Three Wise Men, the W. Men of the East — бібл. три мудреці
2) розумнийto get /to grow/ wiser — порозумнішати; набути життєвий досвід
you were wise not to go — ви розумно вчинили, що не поїхали
3) розважливий, розсудливий4) cл. обізнаний, тямущийto be /to get wise (to) — дізнатися, зрозуміти; підмітити
to put smb wise to /of, about, concerning/ smth — повідомити /розказати/ кому-н. про що-н.; пояснити кому-н. що-н.
to be none the wiser (for) — нічого не дізнатися (з чого-н.)
they laughed at him and he never the wiser — вони сміялися з нього, а він нічого не помічав
to do smth without anyone being the wiser — зробити що-н. таємно
he came away as wise as he went — він так нічого, не дізнався
5) cл. wise guy розумник; обачний; хитрий, вправний; проникливий; собі на умі6) icт., дiaл. що займається чаклунством7) нахабнийII [ˌwaiz] n; тк.; sing; іст.in this wise — таким способом /чином/
-
7 gather
1. n1) збір; урожай; (те, що) зібране2) pl складки, зборки2. v1) збирати; знімати2) збиратися, скупчуватися3) рвати (квіти)4) піднімати, підбирати (з землі, підлоги)5) накопичувати, скупчувати; нагромаджуватиto gather speed — збільшувати швидкість; набирати швидкості
6) робити висновок, дійти висновку8) морщити (лоб тощо)9) мед. наривати10) друк. добирати аркушіgather in — підбирати, збирати
to gather oneself (together) — зібратися з силами; взяти себе в руки
to gather one's wits — зібратися з думками; збагнути
to gather heart — піднестися духом; кріпитися, мужатися
to gather the ball — спорт. заволодіти м'ячем
* * *I n1) те, що зібрано; збір, урожай2) pl зборки, складки3) aвт. сходження передніх коліс у планіII v1) збирати (речі, юрбу); збиратися, скупчуватися3) (тж. gather up) піднімати, підбирати (із землі, з підлоги)4) кутатися ( у що-небудь); притискати, пригортати до себе5) нагромаджувати, накопичувати; нагромаджуватися, накопичуватися, скупчуватися; поступово набувати (яких-небудь якостей, властивостей)to gather volume — підсилюватися (про звук, голос)
6) робити висновок, доходити до висновку8) наривати (нaпp., про фурункул)9) пoлiгp. підбирати аркуші -
8 reach
I n1) тк.; sing протягування, простягання ( руки); розмахreach of crane — тex. винос стріли крана
2) досяжність; доступністьbeyond /out of, above/ reach — поза ( межами) досяжності; радіус дії
the reach of eye /of sight/ — видимість, межі видимості
the reach of sound — чутність; дистанція удару ( бокс)
3) галузь, рівень ( знань); кругозір; кола ( суспільства); рівень ( положення)the higher reaches of academic life — академічна еліта, вищі наукові кола; область ( впливу)
4) простір; смуга ( території); коліно ріки; плесо; б'єф; пряма ділянка ( дороги); зaл. довжина плеча; перегін, етап ( шляху)5) мop. галсII v1) простягати, витягувати (особл. руку); простирати (reach out, reach forth); витягуватися, простягатися; ( часто for) дотягуватися; тягтися (до чого-небудь, за чим-небудь)2) діставати, брати3) передавати, подавати ( іноді reach over)4) простягатися, простиратися; сягати; доходити ( до якого-небудь місця); охоплювати5) проникати (куди-небудь; про звук, світло), доходити, доноситися (нaпp., про звуки); досягати ( слуху); доходити ( про повідомлення)6) досягати ( місця призначення); доїжджати, доходити, добиратися; прийтиto reach a stage — вступити в стадію; icт., пoeт. розуміти, осягати; збагнути
7) досягти, домогтися8) доживати; досягати ( якого-небудь віку)9) (часто to, into) становити ( яку-небудь кількість); доходити, досягати10) поширюватися ( на що-небудь)11) зачіпати, проймати; справляти враження; впливати12) ( after) прагнути ( до чого-небудь); домагатися, шукати ( чого-небудь)13) зв'язатися ( з ким-небудь по телефону); встановлювати контакт; застати ( вдома)14) cпeц. попасти, влучити (кулею, каменем); зачепити, поранити ( у фехтуванні); завдати удару, ударити ( у боксі)15) aмep. "під'їхати" ( до кого-небудь); "обробити" ( кого-небудь); підкупити ( свідка)16) (to) вистачати, бути достатнім для чого-небудь -
9 край
1) (коней, предел, рубежная полоса) край (-аю), кінець (-нця), окрай (-аю), окрайок (- айка), закрайок (-йка, берег (-рега), ум. краєчок (-єчка и -єчку), крайчик (-ка), кінчик, окраєчок (-чка); срвн. Конец 1. [Нема краю тихому Дунаю (Пісня). Світає, край неба палає (Шевч.). Карпо одсунувся на самий край призьби (Н.-Лев.). Поруч мене на краєчку всадовився якийсь п'яний чолов'яга (Крим.). На крайчику ліжка обнявшися заснули дві молоді голови (Франко). Я не силкуюся збагнути сю річ до краю (Самійл.). Замчали мене кудись на кінець села (М. Вовч.). Я льотом долетів до гайового окраю, - нема! (М. Вовч.). В кінець гаю, на окрайку стояв дуб-довговік (М. Вовч.). Поставив пляшку на самому березі столу (Сл. Ум.). Надягає черкеску, обшиту по берегах срібним галуном (Мова)]. Край одежды - край, омет (-та). [На гаптовані омети ризи дорогої! (Шевч.)]. Край соломенной крыши - стріха, остріха, острішок (-шка), (судна) облавок (-вка). Края сосуда, кратера и т. п. - вінця (р. вінець), береги, криси (-сів), посудини, кратера. [Розбий яйце об вінця шклянки (Звин.). Кратерові вінця (береги). Глибока миска з крутими берегами (Конотіпщ.). Здавалися йому крисами коло горшка або коло миски (Н.-Лев.)]. До -ёв, до самых -ёв - по вінця, по самі вінця. В уровень с -ями - ущерть, украй. [Не наливай горщика вщерть (Звин.). Її серце налилося щастям ущерть (Н.-Лев.). Злотом насиплю я човен украй (Грінч.)]. Насыпанный в уровень с -ями - щертовий. [Буде щертових мірок дев'ять, а верхових вісім (Сл. Гр.)]. Осторожно, это стакан с острыми -ями! - обережно, в цієї шклянки гострі вінця. Переливать через край - лити через вінця. Течь, литься через край, -ая - литися через вінця. [Повнії чарки всім наливайте, щоб через вінця лилося (Пісня)]. Имеющий широкие края - крисатий; срвн. Широкополый. Лист с вырезными, зубчатыми -ями - листок із вирізними, зубчастими берегами (краями). Край болота - приболоток (-тка). Тут тебе и край! - тут тобі й край! тут тобі й гак! тут тобі й амінь! Сшитый край ткани - см. Рубец. Шов через край - запошивка. Шить через край - запошивати. Рана с рваными -ями - рана з рваними краями. Язва с расползшимися -ями - виразка з розлізлими краями. Конца -аю нет - нема кінця-краю, без кінця й краю. Стол по -ям с резьбою - стіл із різьбленими закрайками. С которого -аю начинать пирог - з котрого кінця починати пирога? На реке лёд по -ям - на річці крига край берегів. Уже пришёл край моему терпению, а где край бедам! - уже мені терпець урвався, а лихові кінця немає! Он хватил, хлебнул через край - він перебрав міру, він хильнув через міру. На краю света - на краю світа, край світа. На краю пропасти - край безодні. На краю гроба - одною ногою в труні. Он был на краю гибели - він мало не загинув. Я проехал Украину из края в край - я переїхав Україною з кінця в кінець, я проїхав Україну від краю до краю. На край - (на) край. [Скажи-ж мені: де мій милий. Край світа полину (Шевч.)]. Вдоль края - понад, понад край, вкрай чого. [Понад шляхом щирицею ховрашки гуляють (Шевч.). Їхала пані вкрай города (Номис)]. На краю, с -аю, нрч. - край, покрай, накрай, наузкрай чого, кінець чого. [Насипали край дороги дві могили в житі (Шевч.). Потім на світанні, як біляві хмари стануть покрай неба, мов ясні отари… (Л. Укр.). Жила вдова накрай села (Пісня). Наузкрай ниви курився димок (Сл. Грінч.)];2) (ребро, грань) руб (-ба), пруг (-га), рубіж (-бежа), ребро, край. [Ударив рубом лінійки (Сл. Ум.). Вдарився об двері, об самий руб (Сл. Ум.). Об піл, об рубіж головкою вдарилося (Пирятинщ.)]. Край скошенный - скісний руб (край). Край острый (орудия, инструмента) - гострій (-рія), ум. гострієць (-рійця); (тупой) хребет (-бта), рубіж (-бежа). [Ледве махала сокирою, б'ючи вже обухом, а не гострієм (Грінч.). Хребет пилки. Рубіж ножа]. Край поперечный - торець (-рця). [Торці клепок звичайно скісно обрізують (Бондарн. виробн.)]. Край кристалла - кристаловий руб. Гора с зубчатым верхним -аем - гора з зубчастим хребтом. Гора с зубчатыми боковыми -ями - гора з зубчастими ребрами;3) (страна, область) країна, край, україна, сторона, земля, ласк. країнка, країнонька, країночка, сторононька, стороночка, (территория) терен (-рену). [Десь, колись, в якійсь країні проживав поет нещасний (Л. Укр.). Ой, пошлю я зозуленьку в чужую країноньку (Пісня). У якому краї мене заховають? (Шевч.). Прибудь, прибудь, мій миленький, з україн далеких (Пісня). На тій прославній Україні, на тій веселій стороні (Шевч.). Полину я в чужу сторононьку шукать таланоньку (Пісня). На чужій сторонці найду кращу або згину, як той лист на сонці (Шевч.). Встає шляхецькая земля (Шевч.)]. Какими судьбами вы в наших -ях? - яким вас вітром занесло до нас? Тёплые края - теплі краї, (мифол.) вирій, ирій (-ію и -ія). [Зажурилася перепілочка: бідна моя голівочка, що я рано із вирію прилетіла (Пісня)]. Родной край - рідний край, батьківщина; срвн. Родина. [Треба рятувати рідний край (Сторож.)], Далёкий край, дальние края - далекі краї, далека сторона, далекий край, (метаф.) не близький світ. [Одна, як та пташка в далекім краю (Шевч.)]. Чужие края - чужина, (ласк. чужинонька), чужа сторона, чужа країна, чужий край. [Тяжко-важко умирати у чужому краю (Шевч.). Свій край, як рай, чужа чужина, як домовина (Приказка). Виряджала мати доньку в чужу сторононьку (Пісня)]. По чужим -ям - по чужих краях, по світах. [Не забував він і того, що по світах робиться, по інших сторонах (Єфр.)]. Познакомиться с чужими -ями - чужих країв побачити, світа побачити. [Побуває наш у солдатах, світа побачить, порозумнішає (Крим.)]. Путешествовать по чужим -ям - мандрувати (подорожувати) по чужих сторонах (краях). Заморский край - заморський край, заморська сторона, замор'я (-р'я). Работы у нас непочатый край - у нас праці сила- силенна;4) (часть говяжей туши) край. [Товстий край. Тонкий край].* * *I сущ.1) (предельная линия, окраина) край, род. п. кра́ю; ( конец) кіне́ць, -нця́; (верхний обрез стенок сосуда, перен.) ві́нця, -нецьиз кра́я в \край, от кра́я [и] до кра́я — від (з) кра́ю [і] до кра́ю, з кра́ю в край, з кінця́ в кіне́ць
2) (область, местность, административно-территориальная единица) край; ( страна) краї́наII предл. диал.\край доро́ги — край доро́ги (шляху)
-
10 beyond
1. adv1) за, за межами2) вдалині; далі, на відстані3) крім того2. prep1) за, по той бік; поза2) пізніше3) вище, над, понадthis is beyond my understanding — це понад моє розуміння, я цього не спроможний збагнути
4) крім, понад, більшеis there any hotel beyond this? — чи є ще готель, крім цього?
the back of beyond — край світу, глушина
* * *I nзагробне життя (тж. great beyond); потойбічний світII adv1) поза, за межами2) удалині; далеко від, далі, на відстані3) рідко крім тогоIII prep1) знаходження за, по той бік за2) більш пізній строк, час пізніше3) вихід за межі, рамки чого-небудь вище, понад, поза4) наявність чого-небудь додаткового крім, понад, більше; крім -
11 масса
1) (вещество, тело, материя, толща) маса. [Злежаний сніг величезними масами уривався з гір і котився вниз (Київ). Обсяг атмосфери величезний, а маса мізерна (М. Грінч.)]. Бумажная, древесная, сырая -са - паперова, деревна, сирова маса. Двигаться сплошной -сой - іти, сунути, пливти (плисти) суцільною лавою, хмарою, облавом, сунути (цілим) загалом (Звин.). [Людей ішло хмара-хмарою (Харківщ.). Як почало розтавати, то вода йшла рівчаками, а тепер, як дуже розтало, - іде облавом (Вовч.)]; 2 (множество кого, чего) безліч (-чи), сила, сила силенна, незчисленна сила, сила силою, маса, повно, (куча) купа, гура, (туча, потоп, лавина, бездна) хмара, як мгли, потоп(а), завала, валява, прірва, (тьма) тьма, (гибель, пропасть) гибе[і]ль (-ли), (фам.) шмат (-ту), (грубо) до чорта, до біса, до стобіса, до смутку, до вигреба чого; срв. Множество 2 иII. Пропасть. [Безліч праці (Грінч.). Сила силенна слів, а діла нема (Київщ.). Груш незчисленна сила (Крим.). Їх (гостей) там сила-силою була (Квітка). Поезії, певно, в тім маса (Франко). Система мусіла податися, в мурах її повно було пороблено проломів (Єфр.). Прикростей усяких купа (Грінч.). Людей на полі як мгли (Г. Барв.). Чути було якесь шептання - з-посеред потопи листя (Франко). В столиці збилася валява люду (Леонт.). Грошей у нього прірва (Звин.). Народу там гибель (Звин.). Хотів мати до смутку грошви (Кінець Неволі)]. На митинги собиралась -са народу - на мітинги збиралося (сходилося) безліч (сила, сила силенна, тьма) люду (людей);3) (народная) маса, громада, загал (-лу). [В ім'я потреб народньої маси (Доман.). Народ-творець не може вже бути сирою етнографічною масою (Єфр.). Чого не вдатен збагнути загал, юрба (Леонт.)]. Народные -сы - народні маси;4) юр. - маса, все добро (майно). Конкурсная -са - конкурсова маса, все добро (майно) (невиплатного довжника).* * *1) ма́сав [о́бщей] \масса се — ( в большинстве своём) здебі́льшого, здебі́льш, здебі́льше
2) ( множество) си́ла, си́ла-силе́нна, род. п. си́ли-силе́нної; бе́зліч, -і -
12 lick
1. n1) облизування, лизання2) незначна кількість, краплинка (чогось)3) розм. сильний удар4) розм. крокto go at full (at a great) lick — іти швидким кроком, мчати
5) розм. зусилля2. v1) лизати, облизувати; вилизуватиto lick one's chops (one's lips) — облизуватися, смакувати; передчувати (щось приємне)
2) бити, лупцювати3) побити, перевершити, взяти гору (над кимсь)4) розм. мчати, квапитисяto lick a problem — амер. вирішити (виконати) завдання, справитися із завданням
to lick into shape — надавати форми; упорядковувати
to lick smb.'s boots — підлабузнюватися; лизати п'яти комусь
to lick the dust — а) принижуватися, плазувати; б) бути стертим на порох
* * *I [lik] n1) облизування, лизання2) трішечка, крапелька ( чого-небудь)3) сильний удар (перен.)4) крок, алюр5) зусилля; порив, спалах ( діяльності)6) лизунецьII [lik] v1) лизати, облизувати; вилизувати (lick off; lick up)2) злегка торкатися; лизати (нaпp., про вогонь, хвилі); (at, out of) діставати, дотягуватися ( мов язиком) (нaпp., про полум'я)3) бити, шмагати; перевершити4) мчати, поспішати -
13 world
n1) світ, всесвітall the world over, all over the world — в усьому світі, по всьому світу
2) сфера, галузь; колаthe world of commerce — комерційні кола, торговельний світ
3) період історії4) життя (людини)how goes the world with you? — як поживаєте?, як ваші справи?
so goes the world — розм. отаке життя
5) світ, царство6) світ, кругозір7) товариство, середовище, суспільство8) розм. безліч, багато; купа, сила-силеннаW. Bank — Міжнародний (Світовий) банк
world sadness — філос. світова скорбота
world series — спорт. щорічний чемпіонат з бейсболу (у США)
world spirit — філос. світовий дух
out of this world — божественний, чудовий, прекрасний
to come into the world — народитися, з'явитися на світ
what in the world does he mean? — що він, власне, хоче сказати?
world without end — на віки вічні; навіки-віків
* * *I n1) світ, земля, земна куляto come into the world — з'явитися на світ, народитися
a citizen of the world — громадянин світу, космополіт
the world over, all over the world — по всьому світу
world's fair — всесвітня виставка; планета; світ, всесвіт; частина земної кулі
the Third World countries — країни "третього світу"
the New World — Новий Світ; населення земної кулі, людство
2) сфера, галузьthe world of books [of art, of music] — світ книг [мистецтва, музики]
3) світ, царствоthe animal [the vegetable] world — тваринний [рослинний]світ
the ancient [the medieval] world — древній [середньовічний]світ
to have the world before one — мати перед собою все життя; = у нього все попереду
to take the world as it is /as one finds it/ — пристосовуватися до життя; сприймати світ таким, який він є
to let the world slide — не намагатися переробити життя /світ/, не йти проти течії; нехтувати умовностями
to know the world — мати досвід, знати життя
to come up /to rise, to make one's way/ in the world — зробити кар'єру
to come /to go/ down in the world — втратити колишнє положення в суспільстві
how is the world using you є, how goes the world with you — є як справиє, як живетеє
so goes /wags/ the world — таке життя; навколишнє середовище; світ, світок; коло ( знайомих)
her middle-class world — її міщанський світок, її мілко-буржуазне оточення
6) суспільствоthe great world, the world or fashion — вищий світ
all the world and his wife — "весь світ"
all the world knows that... — усім відомо, що...
7) безліч, масаto think the world of smb — бути надзвичайно високої думки про кого-н.
the holiday did me a world /worlds/ of good — відпустка принесла мені багато користі
8) peл. світto forsake the world — відмовитися /піти/ від світу; постригтися в монахи
to go to a better world — піти у кращий світ /на той світ/; the other /the next/ world, the world to come той світ, загробне життя
this world — цей світ, цей тлінний світ(в протист. потойбічному світу)
in this world and the next — на цьому, на тому світі
the lower /the nether/ world — пекло; земля (в протист. небесам); цей світ
9) емоц.- підсил.what in the world did he mean — що ж він хотів сказатиє
I do not know what in the world to do with it — не можу збагнути, що з цим робити
for all the world as if — точно так, якби
to the world — вкрай, надзвичайно
on top of the world — на вершині щастя; не в собі від радощів
out of this world — незвичайний, чудовий
she had a figure which was out of this world — такої фігури, як у неї, світ не ще бачив
world without end — цepк. на віка віків
not for the world — ни в якому разі; ні за що в світі
he would give the world to know that — він віддав би все на світі, щоб дізнатися про це
to make the best of both worlds — мати е те, інше ( без необхідності вибору)
II adead to the world — що нічого не помічає; що не реагує на оточення (про сплячого, п'яного)
1) що відноситься до всього світу, всесвітній, світовий -
14 world
I n1) світ, земля, земна куляto come into the world — з'явитися на світ, народитися
a citizen of the world — громадянин світу, космополіт
the world over, all over the world — по всьому світу
world's fair — всесвітня виставка; планета; світ, всесвіт; частина земної кулі
the Third World countries — країни "третього світу"
the New World — Новий Світ; населення земної кулі, людство
2) сфера, галузьthe world of books [of art, of music] — світ книг [мистецтва, музики]
3) світ, царствоthe animal [the vegetable] world — тваринний [рослинний]світ
the ancient [the medieval] world — древній [середньовічний]світ
to have the world before one — мати перед собою все життя; = у нього все попереду
to take the world as it is /as one finds it/ — пристосовуватися до життя; сприймати світ таким, який він є
to let the world slide — не намагатися переробити життя /світ/, не йти проти течії; нехтувати умовностями
to know the world — мати досвід, знати життя
to come up /to rise, to make one's way/ in the world — зробити кар'єру
to come /to go/ down in the world — втратити колишнє положення в суспільстві
how is the world using you є, how goes the world with you — є як справиє, як живетеє
so goes /wags/ the world — таке життя; навколишнє середовище; світ, світок; коло ( знайомих)
her middle-class world — її міщанський світок, її мілко-буржуазне оточення
6) суспільствоthe great world, the world or fashion — вищий світ
all the world and his wife — "весь світ"
all the world knows that... — усім відомо, що...
7) безліч, масаto think the world of smb — бути надзвичайно високої думки про кого-н.
the holiday did me a world /worlds/ of good — відпустка принесла мені багато користі
8) peл. світto forsake the world — відмовитися /піти/ від світу; постригтися в монахи
to go to a better world — піти у кращий світ /на той світ/; the other /the next/ world, the world to come той світ, загробне життя
this world — цей світ, цей тлінний світ(в протист. потойбічному світу)
in this world and the next — на цьому, на тому світі
the lower /the nether/ world — пекло; земля (в протист. небесам); цей світ
9) емоц.- підсил.what in the world did he mean — що ж він хотів сказатиє
I do not know what in the world to do with it — не можу збагнути, що з цим робити
for all the world as if — точно так, якби
to the world — вкрай, надзвичайно
on top of the world — на вершині щастя; не в собі від радощів
out of this world — незвичайний, чудовий
she had a figure which was out of this world — такої фігури, як у неї, світ не ще бачив
world without end — цepк. на віка віків
not for the world — ни в якому разі; ні за що в світі
he would give the world to know that — він віддав би все на світі, щоб дізнатися про це
to make the best of both worlds — мати е те, інше ( без необхідності вибору)
II adead to the world — що нічого не помічає; що не реагує на оточення (про сплячого, п'яного)
1) що відноситься до всього світу, всесвітній, світовий -
15 охватывать
охватить1) (обнимать) обхоплювати, обхопити кого, що, обні[ій]мати, об(ій)няти, понімати, по(й)няти, осягати, осяг(ну)ти кого, що, (о)повивати, (о)повити. [Що то за цивілізація була, коли вона осягла тільки саме панство (Куліш)]. Это дерево не -тить руками - цього дерева не обхопиш руками. Зараза -ла весь город - пошесть усе місто обхопила. Этот период -вает несколько десятилетий - ця доба обіймає кілька десятиліттів. Пламя мигом -ло всё здание - полум'я враз поняло (обхопило) ввесь будинок. -ла прохлада - обняло холодком (прохолодило) кого. Истома -вает - млості беруть кого, млосно стає кому. -тить глазом - оком (за)сягати, за)сяг(ну)ти, зсягати; зсягнути оком, запосягти, захоплювати, захопити оком, зглянути оком, скидати, скинути оком. [Скільки можна було засягти оком на всі боки. Пшениці такий лан, що й оком не зглянеш]. -тить (постичь) умом, мыслью - збагнути, засягти що (розумом, думкою);2) (о чувствах, сне, дремоте и т. п.) понімати, поняти, обнімати, обняти, брати, взяти кого, (перен.) (о)повивати, (о)повити, о(б)гортати, о(б)горнути, окривати, окрити, поривати, порвати кого. [Радощі душу мені обнімали (Грінч.). Поняли його жалощі до тих нещасливих. Чогось і мене вже страх бере. Обгорнула мене самота. Горе тяжке оповило його. Мене пориває досада. Недобре почування окрило їй душу]. Грусть, тоска, жаль -вает кого - сум, туга, жаль понімає, бере, посідає кого. -ла зависть кого - заздрощі вхопили кого, завидки взяли кого, заздрість поняла кого. - ла страсть кого - жага (пристрасть) вхопила, поняла, взяла кого;3) (окружать) оточувати и оточати, оточити кого, що, ким, чим. См. Окружать, Облегать; (перехватать) перемацувати, перемацати, перелапувати, перелапати. Всё в лавке -тает, а ничего не купит - усе в крамниці перемацає, а нічого не купить. Охваченный - обхоплений, обнятий, по(й)нятий. -ный ужасом - понятий жахом.* * *несов.; сов. - охват`ить1) см. обхватывать 1)2) (окружать, опоясывать) охо́плювати, охопи́ти, обхо́плювати, обхопи́ти; ( окружать) ото́чувати, оточи́ти; ( облегать) обляга́ти, облягти3) (обволакивать, окутывать) охо́плювати, охопи́ти, обхо́плювати, обхопи́ти; ( обнимать) пойма́ти, пойня́ти, обійма́ти, обійня́ти, обніма́ти, обня́ти, поніма́ти, поня́ти; ( окутывать) огорта́ти, огорну́ти, обгорта́ти, обгорну́ти, сповива́ти, спови́ти; (осаждать - о чувствах, мыслях) перейма́ти, перейня́ти, обляга́ти, облягти́, окрива́ти, окри́ти; (о чувствах, сне) бра́ти, узя́ти (ві́зьме), забира́ти, забра́ти; ( захватывать) захо́плювати, захопи́ти4) (постигать) осяга́ти, осягну́ти и осягти́, засяга́ти, засягну́ти и засягти́, охо́плювати, охопи́ти; (несов.: постичь) збагну́ти5) (включать в свой состав, вовлекать в круг действия чего-л.) охо́плювати, охопи́ти6) воен. охо́плювати, охопи́ти
См. также в других словарях:
збагнути — ну/, не/ш, док., перех. 1) Проникнути в сутність чого небудь; осягти; зрозуміти. || Розібратися в чому небудь; зміркувати. || Знайти правильну думку; здогадатися. || До кінця, повністю зрозуміти що небудь, усвідомити. 2) рідко. Скласти уявлення… … Український тлумачний словник
зрозуміти — і/ю, і/єш, док., перех., без додатка і з спол. що. 1) Сприйняти розумом. || Правильно сприйняти зміст чого небудь висловленого, написаного і т. ін. || Сприйняти зміст чого небудь, висловленого, написаного нерідною мовою. || Сприйняти ідею,… … Український тлумачний словник
незбагненний — а, е. Якого не можна збагнути, зрозуміти, осягнути; незрозумілий. || у знач. ім. незбагне/нне, ного, с. Те, чого не можна збагнути, зрозуміти, осягнути. || Сильний, великий і т. ін. щодо свого вияву, прояву; надзвичайний … Український тлумачний словник
лабіринт — у, ч. 1) За давньогрецькою легендою – палац із величезною кількістю приміщень і заплутаних ходів, що його збудував Дедал на острові Крит. 2) чого та з означ. Дуже складне, заплутане розташування приміщень, переходів, доріг, алей у парку тощо. 3)… … Український тлумачний словник
незнаний — а, е. 1) Якого або про якого не знає хто небудь; невідомий. || у знач. ім. незна/не, ного, с. Те, чого або про що не знає хто небудь. || поет. Невластивий кому , чому небудь, нехарактерний для когось, чогось. || поет. Якого не можна збагнути,… … Український тлумачний словник
незчутися — уюся, уєшся, док., перев. зі сл. як, коли. Не помітити, не відчути чого небудь. || Не усвідомити, не збагнути своїх дій, поведінки і т. ін … Український тлумачний словник
таємничий — а, е. 1) Сповнений таємниць (у 2 знач.); загадковий, невивчений. || Оповитий таємницею (про людину). || у знач. ім. таємни/че, чого, с. Про що небудь, сповнене таємниць, загадок. 2) Якого не можна збагнути, зрозуміти, осягнути; потойбічний. ||… … Український тлумачний словник
зрозуміти — (що й без додатка правильно сприйняти зміст, значення, суть чого н.), збагнути, у[в]багнути, у[в]тнути, у[в]тямити, зметикувати, у[в]торопати, розторопати, розчовпати, розчухати, розш[ч]олопати, змикитити, втелепати; у[в]ловити, у[в]ловлювати,… … Словник синонімів української мови
незрозумілий — I (якого не можна зрозуміти, збагнути); малозрозумілий (який важко зрозуміти); неясний, непевний, туманний, темний (про зміст, причини чого н. у якому важко розібратися); нез ясовний, непоясненний, недовідомий (який важко зрозуміти й пояснити в… … Словник синонімів української мови